мова


мова
-и, ж.
1) Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.
2) Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок. || Різновид цього комбінування у процесі вираження думок, якому властиві ті або інші характерні ознаки.
••

Амо́рфні (ізолю́ючі) мо́ви — мови, що не мають форм словозміни.

Держа́вна мо́ва — офіційно визнана і прийнята для спілкування у державних установах та армії, у спілкуванні між юридичними особами.

Інозе́мні мо́ви — мови, якими спілкуються в іноземних країнах, за кордоном.

Матери́нська мо́ва (матери́нка) — мова, якою спілкуються переважно з батьками, в окремій сім'ї.

Ме́ртва мо́ва — мова, яка історично зникла із вжитку в регіонах, де нею користувалися (латина, давньогрецька, давньоруська та ін.).

Націона́льна мо́ва — мова, якою спілкуються представники однієї національності.

Части́на мо́ви — граматична категорія слів, об'єднаних спільністю значення, форм і синтаксичної ролі.

3) Мовлення, властиве кому-небудь; манера говорити.
••

Езо́півська мо́ва — замаскований спосіб вираження думок з недомовками й натяками. (Від імені давньогрецького байкаря Езопа).

4) Те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови. || Розмова, бесіда. || Звуки розмови. Вести мову. Знаходити спільну мову.
5) Публічний виступ на яку-небудь тему; промова.
6) тільки одн., чого, яка, перен. Те, що виражає собою яку-небудь думку, що може бути засобом спілкування.
7) У системах обробки інформації – природна або штучна знакова система для передачі інформації.
••

Алгоритмі́чна мо́ва — штучна мова, призначена для написання алгоритмів.

Кома́ндна мо́ва — набір процедурних операндів із встановленим синтаксисом, що використовуються для вказівки на функції, які повинні бути виконані операційною системою.

Маши́нна мо́ва — мова програмування, призначена для подання програм у формі, що дозволяє виконувати їх безпосередньо технічними засобами обробки даних.

Шту́чна мо́ва — мова, правила якої точно встановлені до її використання.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "мова" в других словарях:

  • мова — сущ., кол во синонимов: 1 • украинский язык (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Мова — Хутор Мова Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • мова — 1. мова; 2. маўленне; 3. голас …   Старабеларускі лексікон

  • Мова В.С. — (см. Лиманский) …   Энциклопедический словарь псевдонимов

  • мова — [мо/ва] вие, д. і м. в і …   Орфоепічний словник української мови

  • мова — Мова: промова, проповідь [41] …   Толковый украинский словарь

  • мова — I (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), слово; мовлення (спілкування людей між собою за… …   Словник синонімів української мови

  • мова — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Мова, Василий Семенович — (1842 1891) украинский писатель. Высшее образование получил в харьковском университете. Под псевдонимом В. Лиманьский печатал стихотворения, драматические произведения и рассказы в разных периодич. изданиях в России и Галиции. После него остались …   Большая биографическая энциклопедия

  • Мова Василий Семенович — (1842 1891) украинский писатель. Высшее образование получил в харьковском университете. Под псевдонимом В. Лиманьский печатал стихотворения, драматические произведения и рассказы в разных периодич. изданиях в России и Галиции. После него остались …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Книги

Другие книги по запросу «мова» >>